Vsevidno.ru

У Росії з'явився московсько-петербурзький словник. Він включає 76 словникових статей та покликаний примирити жителів двох мегаполісів у деяких мовних розбіжності. Словник створений на основі інформації, представленої в інтернеті, матеріалів Анни Новікової і спостережень автора словника - Василя Боганцева.

Загальновідомо, що "високий петербурзький стиль" і "жива московська мова" мають чимало мовних відмінностей. Звичайно, вступаючи на Невський проспект, москвичі не перестають розуміти оточуючих, але деякий відчуття стороннього все ж таки виникає. Особливо коли чуєш "не наступай на поребрик" або "я живу в третьому парадному". А мова йде лише про бордюрі і під'їзді.

Пітерці розпізнають москвичів ще на вокзалі: варто тим тільки попросити в ларьку (а по-московськи - в наметі) незвичну для місцевого вуха "шаурму", яку в Пітері називають "шавермой".

- Словесні "пари"

Втім, сьогодні місцеві особливості мови двох столиць вже не шокують. Наприклад, продавщиці пітерських булочних почали розуміти туриста, який просить "білого хліба". Раніше це словосполучення сприймалося ними приблизно також як "гарячий сніг". Справа в тому, що петербуржці називають "хлібом" тільки чорний, у білого - м'яке кругле назву "булка".

На москвичів часто ображаються, коли вони стверджують, що приїжджі, в тому числі і петербуржці, "говорять з акцентом". Коректніше було б - "не по-московськи". На питання, хто каже правильніше, в інтерв'ю "Російській газеті" відповіла науковий співробітник лабораторії етимологічних досліджень філологічного факультету МДУ імені М.В. Ломоносова Людмила Баш: "Хочемо ми того чи не хочемо, але загальнонаціональна норма будь-якої мови, у тому числі і російського, складається в столичному місті. У нашому випадку це відбулося в XIV-XVI століттях у Ростово-Суздальської Русі в Москві. Втім, свою знамените "акання" москвичі запозичили в південноросійських говорах. Їх вже дуже давно дражнили: "З Масква, з Пасадена, з аващного ряду!".

Переклад столиці хоча і створив ситуацію двох культурних центрів, однак на той час російська літературна мова в основних рисах вже склався. Пітерське вимова не стало нормою. Воно не було прийнято російської сценою, ревно оберігає чистоту літературної вимови. По-московськи говорили навіть в санкт-петербурзьких театрах, стверджує Людмила Баш.

Тим не менш, навіть зараз корінного пітерця можна "вирахувати" саме за вимовою. Наприклад, характерне пітерське "що" замість московського "што".

Поступово Москва і Петербург дійсно стали розходитися. На Невському вимовляли слова більш книжково, "буквено", під впливом правопису. А московський догану формувався під впливом живої усного мовлення. У молодому місті Петербурзі заважає безліч російських говірок та іноземних мов. "Стійкої мовної традиції там не було, а от соціальні жаргонізми - в достатку", - зазначають мовознавці.

У підсумку Москві дісталося звання "серця", а Санкт-Петербургу - "голови" Росії. Деякі лексичні "нововведення" в Пітері були вигаданими, книжковими. Наприклад, відмова від використання німецьких слів під час Першої світової війни. Саме тоді Санкт-Петербург став Петроградом, з'явилися "спальне місце" замість "плацкарти" і "хліб з маслом" замість "бутерброда".

З тих пір пройшло багато часу, все перемішалося, у тому числі й особливості у вимові слів.

Розставляючи акценти

На питання, чи можна зараз з якихось специфічними ознаками обчислити москвича і пітерця, Людмила Баш відповіла: "Москвичів завжди дивує" рівність "пітерського вимови, яку в народі пояснюють дещо своєрідно:" У них сиро і вітряно, не хочеться широко рот розкривати , тому і говорять "крізь зуби", ніби про великі речі ".

Доцент школи-студії МХАТ, викладач сценічної мови, заслужений працівник культури Віктор Мархасев каже: "Зараз відбувається такий потужний натиск місцевих говірок, що втримати класичну планку нам все важче. Мова змінюється стрімко. Тим не менше, ми все ж намагаємося зберігати еталонне літературна вимова . Приміром, разом зі ВДІК намагаємося написати нормативи. Що ж до пітерців, то їх я дізнаюся з особливих редукованому предударним гласним. Якщо москвичі в слові "сестра" скажуть щось середнє між "е" і "і", у жителів Санкт-Петербурга там чується буква "і".

Крім природно сформованих розходжень в слововживанні і вимові, слід зазначити, що мова часто змінюється "штучно". Відзначимо, одним із своєрідних мов обзавелося кібернетичної співтовариство. Вперше "новий російська мова" рунета виникла не стихійно, а в результаті цілеспрямованої діяльності ентузіастів: створили його не хто інші як "падонки" з Пітера. І вперше - спочатку в письмовому вигляді - в інтернеті, і вже з нього нові слова і вирази стали перейматися усною мовою.

Ось деякі особливості московського і пітерського "прононсом".

Словесні "пари" (Москва - Санкт-Петербург)

вежа (висотний будинок) - точка, крапковий будинок
булошная - булочна
бичок (сигаретний) - хабарік
вафельний ріжок - цукрова трубочка
водолазка - бодлон
віжки - возжі
гречка - гречка
грешневий - гречаний
дріжджі - дрозжі
жовч - жовч
шахрай - мазурик
кінцева - кільце
корішневий - коричневий
курка - кура
гумка - резинка
личинка (частина замку) - секретка
мобіла - труба
пакет - кульок
намет - ларьок
пір'яна ручка - вставочку (Володимир Набоков використовував у своїх романах виключно пітерський варіант).
під'їзд - парадне або сходи
пончик - Пампушка
проїзний - картка
сквер - садок
тачка (таксі) - мотор
тротуар - панель
утятніца - латка
облік - переоблік
штука - тонна (одна тисяча рублів)
естакада - віадук

Последние новости