Vsevidno.ru

Твердження, що росіяни не хочуть демократії, - не більше ніж міф, який поширюється Путіним. Навпаки, соцопитування демонструють, що росіяни міцно підтримують основні принципи демократії: свободу преси та багатопартійну систему. Влада ж, відкрито притискаючи опозицію, тільки змушують населення виливати гнів на вулицях, пише російський історик і журналіст, один з лідерів опозиційного руху "Солідарність" Володимир Кара-Мурза у статті для The Wall Street Journal, на яку посилається InoPressa.ru.

Автор аргументує свої твердження конкретними прикладами. Вибори в Мосміськдуму 11 жовтня - перша можливість для виборців висловити свою думку після року економічної кризи. "Але для уряду вибори не означають поганих новин: дискваліфікували влади всіх до одного кандидатів, висунутих" Солідарність ", і електорату доведеться вибирати між прокремлівськими кандидатами різних відтінків", - пише Кара-Мурза.

У всіх випадках було забраковано підписи на підтримку того чи іншого опозиційного кандидата. При цьому до числа "фальшивих" потрапила і справжня підпис одного з них, а в разі іншого влади навіть "перевиконали план", забраковано більше помилкових підписів, ніж було представлено насправді - 104%, повідомляє автор.

На відміну від президента Зімбабве Роберта Мугабе або колишнього сербського лідера Слободана Мілошевича, які дозволили опозиціонерам балотуватися, аби зберегти хоча б видимість законності, російські влади навіть не дбають про це, розмірковує журналіст. Так, щоб забезпечити "спадкоємність", до минулорічних президентських виборів не були допущені кандидати, які могли піднести небажані сюрпризи.

Проте пояснення Путіна і його апологетів на Заході, ніби росіяни не хочуть демократії, і альтернативи співпраці з Кремлем немає, легко розвіяти такі дані: на виборах мера Сочі кандидат від опозиції Борис Нємцов зайняв друге місце, набагато випередивши претендента від комуністів і націоналістів.

Та й уся історія виборів - починаючи з Думи 1906 року і Установчих зборів 1917 і до 1996 року, коли електорат вибрав непопулярного Єльцина, аби не допустити реставрації комуністичного режиму, - вказує на протилежне, пише історик Кара-Мурза.

Настрій людей на демократію підтверджують і результати свіжих соцопитувань. Наприклад, у червні опитування незалежного аналітичного "Левада-центру" показав, що 57% росіян виступають за повернення прямих виборів губернаторів - практики, яку Путін скасував у 2004 році.

"Власне, якщо народ не підтримує демократичну опозицію, як запевняють прихильники режиму, який сенс не допускати демократичних кандидатів до реєстрації і жорстоко розганяти продемократичні мітинги?" - Автор задає риторичне запитання.

Не дозволяючи виборцям висловити невдоволення за допомогою голосування за опозицію, режим змушує їх виливати обурення на вулицях, тобто сам провокує потенційну "кольорову революцію", якою він так боїться, укладає Кара-Мурза.

Последние новости